Італійська банківська група UniCredit отримала дозвіл Європейського центрального банку (ЄЦБ) на збільшення частки в німецькому Commerzbank понад 30% без обмеження максимального розміру пакета. Це відкриває шлях до встановлення контролю над одним із найбільших банків Німеччини, попри попередній спротив його керівництва та німецького уряду.
Про рішення регулятора UniCredit повідомив 15 жовтня 2026 року. В італійському банку назвали його важливим етапом у процесі придбання Commerzbank. У UniCredit вважають, що рішення ЄЦБ підтверджує готовність банку до придбання Commerzbank та його здатність забезпечити фінансову стабільність після встановлення контролю.
Водночас регуляторний дозвіл ще не означає завершення поглинання. Для фактичного переходу контролю необхідно виконати решту встановлених умов.
Як UniCredit збільшував свою частку в Commerzbank
UniCredit почав купувати акції Commerzbank у вересні 2024 року, поступово нарощуючи свою присутність у капіталі німецького кредитора. Ініціатива від самого початку викликала суперечки, оскільки керівництво Commerzbank виступало за збереження незалежності установи.
Наступним важливим кроком стала публічна пропозиція щодо придбання акцій. За її результатами, оголошеними 8 липня 2026 року, акціонери погодилися передати UniCredit 17,6% акцій Commerzbank. Додатковий період прийняття пропозиції завершився 3 липня.
Передача цих акцій та пов'язаних із ними прав голосу залежить від необхідних погоджень державних органів. Тому рішення ЄЦБ усуває одну з ключових регуляторних перешкод, які стримували подальше просування UniCredit до встановлення контролю над німецьким банком.
Навіщо UniCredit прагне придбати Commerzbank
Поглинання німецького кредитора є частиною стратегії UniCredit щодо розширення бізнесу та зміцнення позицій на європейському фінансовому ринку.
Commerzbank становить значний інтерес завдяки своїй клієнтській базі та сильним позиціям у корпоративному банкінгу. Він обслуговує понад 10 млн приватних клієнтів і відіграє важливу роль у фінансуванні малого та середнього бізнесу Німеччини.
Придбання банку дозволить UniCredit розширити присутність у найбільшій економіці Європи, збільшити масштаби кредитування та отримати додаткові можливості для розвитку міжнародного бізнесу.
У ширшій перспективі угода може сприяти консолідації європейського банківського сектору, який залишається розділеним між національними ринками. Об'єднання великих фінансових установ потенційно дає змогу скоротити операційні витрати, оптимізувати технологічну інфраструктуру та підвищити ефективність використання капіталу.
Для UniCredit це також можливість посилити конкурентоспроможність на міжнародному рівні, зокрема у протистоянні з великими американськими фінансовими групами.
Commerzbank намагається зберегти незалежність
Керівництво Commerzbank тривалий час виступало проти поглинання та намагалося переконати акціонерів у перевагах самостійного розвитку.
Банк зосередився на підвищенні прибутковості, скороченні витрат і перегляді фінансових цілей. Програма трансформації також передбачає скорочення тисяч робочих місць.
Важливим аргументом на користь незалежності стали фінансові результати. За інформацією Commerzbank, 2025 рік виявився рекордним за всю 156-річну історію установи. У першій половині 2026 року банк також досяг рекордних показників.
У межах стратегії Momentum 2030 Commerzbank планує продовжувати зростання, модернізувати бізнес і забезпечувати привабливі виплати акціонерам.
Попри попередні розбіжності, керівництво німецького банку поступово демонструє більшу відкритість до переговорів. Наприкінці липня генеральна директорка Commerzbank Беттіна Орлопп закликала до конструктивного діалогу з UniCredit.
У Commerzbank наголошують, що будь-які домовленості мають враховувати особливості бізнес-моделі банку та інтереси клієнтів, працівників і акціонерів.
Чому уряд Німеччини виступає проти поглинання
Плани UniCredit викликають занепокоєння і в німецького уряду, якому належить близько 12% акцій Commerzbank.
Для влади країни питання полягає не лише у зміні власника великої фінансової установи. Commerzbank є одним із ключових кредиторів німецьких підприємств, тому його майбутнє безпосередньо пов'язане з доступністю фінансування для національної економіки.
Серед основних побоювань – можливе скорочення робочих місць, перенесення управлінських функцій за межі Німеччини та зміна пріоритетів корпоративного кредитування.
У вересні 2026 року міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль зустрівся з генеральним директором UniCredit Андреа Орселем для обговорення перспектив Commerzbank.
Німецька сторона наголосила на необхідності збереження ролі банку у фінансуванні економіки країни. Таким чином, навіть після отримання дозволів регуляторів UniCredit доведеться враховувати політичну позицію Берліна та можливі соціально-економічні наслідки поглинання.
Що може змінитися після встановлення контролю
Отримання контролю над Commerzbank дозволить UniCredit активніше впливати на стратегічні рішення німецького банку, його управління та фінансові пріоритети.
Водночас італійська група не планує негайного повного об'єднання двох установ. За інформацією Reuters, Андреа Орсель розглядає можливість відкласти повномасштабну інтеграцію до 2029-2030 років.
На початковому етапі UniCredit може зосередитися на підвищенні ефективності бізнесу та прибутковості Commerzbank. Подальші кроки залежатимуть від домовленостей між сторонами, рішень керівництва та регуляторних вимог.
Для клієнтів Commerzbank саме по собі встановлення нового контролю не означатиме автоматичного перегляду чинних депозитних чи кредитних договорів.
Коли UniCredit може завершити поглинання Commerzbank
UniCredit розраховує завершити решту регуляторних процедур приблизно до кінця 2026 року. Після виконання необхідних умов італійська група очікує отримати близько 50% голосів акціонерів Commerzbank, що дозволить їй встановити контроль над німецьким кредитором.
Водночас цей етап не слід ототожнювати з повним викупом банку або завершенням його юридичного об'єднання з UniCredit.
Потенційна угода може стати однією з найбільших транскордонних банківських операцій у Європі за останні десятиліття. Її результат матиме значення не лише для двох фінансових груп, а й для подальшої консолідації банківського сектору ЄС.
Успішне поглинання продемонструє можливості створення великих європейських банківських груп, здатних конкурувати на міжнародному ринку. Водночас ситуація навколо Commerzbank показує, що навіть за підтримки регуляторів такі угоди залишаються складними через економічні та політичні інтереси окремих держав.
